Шкала депресії Бека була розроблена А. Т. Беком і його колегами в 1961 році. Основою стали клінічні спостереження, що дозволили виявити обмежений набір найбільш важливих симптомів депресії і скарг, що найчастіше зустрічаються. Після зіставлення цих параметрів з клінічними описами депресії було розроблено опитувальник, що включає 21 категорію симптомів і скарг. Кожна категорія проблем складається з 4-5 тверджень, що відповідають специфічним проявам/симптомам депресії. Ці твердження ранжировані у міру збільшення питомого внеску симптому у загальний ступінь тяжкості депресії. Раніше тест заповнював кваліфікований спеціаліст на основі відповідей самого пацієнта. Сьогодні процедура тестування спрощена: опитувальник видається на руки пацієнту та заповнюється ним самостійно.
Шкала депресії Бека
Інтерпретація результатів за шкалою Бека
У своїй поточній версії шкала депресії Бека призначена для осіб 13 років і старше і складається з елементів, пов’язаних із симптомами депресії, такими як безнадійність і дратівливість, пізнання, почуття провини або страх покарання, а також з фізичними симптомами, такими як втома, втрата ваги і відсутність інтересу до сексу.
Існує три версії BDI (шкала депресії Бека) – початковий BDI, вперше опублікований в 1961 році, а потім переглянутий в 1978 як BDI-1A, і BDI-II, опублікований в 1996 році.
BDI широко використовується як інструмент оцінки фахівцями охорони здоров’я та дослідниками в різних умовах, оскільки результати можуть бути легко перебільшені або зведені до мінімуму особою, яка їх заповнює.
Як і у всіх анкетах, спосіб застосування може впливати на підсумкову оцінку. Наприклад, якщо пацієнта просять заповнити форму Шкали депресії Бека перед іншими людьми у клінічній обстановці, соціальні очікування показують іншу відповідь порівняно з проведеними тестами без спостереження.
На сайті є інші тести, як от тест на тривожність та тест на можливість ПТСР, та тест на агресію, тест на післяпологову депресію.